Батькам

Поради батькам учнів молодших класів щодо вивчення англійської мови

Коли слід починати вчити дитину мови?

Якщо ви вирішили взятися за навчання дитини серйозно і домовилися зі своєю другою половиною говорити вдома на двох мовах (або найняти для цього няньку), можете починати хоч сьогодні. Немає жодних вікових обмежень.

ЯК навчити свою дитину правильно вимовляти слова?

  У багатьох дітей на початку навчання англійської мови можуть виникати проблеми з вимовою. Постановка правильної вимови - це довгий процес, що вимагає великої кількості вправ на розвиток у дитини слуху, вміння відрізняти звуки від рідної мови, вміння правильно ці звуки вимовляти. Слухаючи мову педагога і касету із записами діалогів, історій, пісень, римовок і повторюючи за ними, дитина поступово оволодіває правильною англійською вимовою. Для додаткового тренування батьки можуть використовувати касету чи диск дома!

ЧИ повинна дитина перекладати те, що почула?

Будь ласка, не змушуйте ваших дітей перекладати кожне слово окремо! Якщо ви хочете переконатися, що він розуміє пропозицію, фразу або вірш, попросіть передати вас його загальний зміст - Про що це римування? Про кого ця пісенька? Що просить собачка? Адже переклад - це непросте вміння, якому потрібно спеціально вчитися.

ЩО РОБИТИ, якщо дитина не хоче займатися англійською?

Поговоріть з дитиною і з'ясуйте, чим викликане його небажання: йому нецікаво або важко? Постарайтеся зацікавити її за допомогою комп'ютерних ігор, навчальних програм або відео. Адже є безліч маленьких секретів успішного навчання, яких дитина поки що не знає!

            ЧИ буде дитина знати всі слова і вирази, які почула на занятті?

Зовсім не обов'язково. Регулярно на заняттях діти отримують завдання з переліком слів і фраз, яким повинні навчитися до кінця року. Передбачається, що про значення інших слів з пісень, віршів дитина буде здогадуватися. Якщо ж Ваша дитина захоплена мовою, це дасть їй можливість дізнатися більше.

ЧОМУ на заняттях не  пояснюють правила граматики?

ЧИ буде дитина правильно говорити?

Коли дитина починає говорити рідною мовою, вона нічого не знає про граматику. Це говорить про те, що діти засвоюють граматику не через правила, а через зразки мови, які вони постійно бачать і чують. На наших заняттях діти також засвоюють мову не через пояснення граматики, а за допомогою багаторазового повторення римовок, простих пісеньок, віршів, фраз в іграх. А навчання граматиці почнеться в середній ланці.

МЕНІ ЗДАЄТЬСЯ, що моя дитина не засвоює матеріал! ЩО РОБИТИ?

Не будьте занадто вимогливі, це ж тільки початок! Якщо дитина з задоволенням ходить на заняття, охоче розповідає про те, чим займається в класі, все не так вже й погано! Наша головна мета - розвинути і підтримувати інтерес до мови. Цілком нормально, якщо на початку дитина відповідає на запитання вчителя лише жестами або окремими словами. В цей час вона непомітно (навіть для самої себе!) «вбирає» мову, яку чує. Згадайте, адже саме так відбувалося і з рідною мовою. Спочатку дитина Вас тільки слухала, потім почала жестикулювати у відповідь і, нарешті, стала відповідати Вам окремими словами і фразами. Тому не квапте дитини, дайте їй час освоїтися з новою мовою

Чи можу я сама навчити англійській мові свою дитину?

Бажано, щоб діти вивчали мову з учителем за програмою. Крім того, діти вивчають мову в групі, де вони можуть спілкуватись і разом гратись. Пам’ятайте, мовою потрібно розмовляти, інакше вона втрачається.

Який сенс навчати дитину другій мові, якщо вона ще навіть першою не володіє?

«Оптимальним» часом для вивчення дітьми другої мови є «час вивчення ними першої мови». Дитина, яка чує дві мови і взаємодіє, використовуючи їх, буде розуміти обидві, коли виросте. Досить часто діти вивчають три або чотири мови і не плутають їх. Наприклад, дитина знає, якою мовою розмовляти з бабусею.

Останні дослідження показують, що мозок людей, які володіють кількома мовами, застосовує більше вільних нейронів для оброблення мови, ніж у одномовних людей. Це, звичайно, в цілому розширює активність мозку

ЯК з дитиною вчити слова?

Використовуйте наступні прийоми:

•        Попросіть дитину навчити словам когось із членів сім'ї;

•        Картки - просто і ефективно. Разом з дитиною створіть скарбничку слів. Купуйте блок різнокольорових однакових листочків (або наріжте невеликі картки зі старих невикористаних зошитів). З одного боку пишете англійське слово (можна з транскрипцією), на іншій стороні - переклад, а краще малюнок. Картки робіть разом з дітьми. Зберігати картки можна в спеціальних конвертах, конверти краще підписувати за темами, наприклад, «Кольори», «Цифри», «Емоції (прикметники)», «Тварини» і так далі. Беріть з собою ці конверти в транспорт, у чергу і грайте з дитиною  картками завжди, коли у вас з’являється вільний час, який марно витрачається. Ви навіть не уявляєте собі, який словниковий запас можна придбати за один рік.

•        Розвісьте картки або іграшки із зображеннями та підписами (для вас перш за все) в кімнаті дитини;

•        Дізнайтеся у педагога або придумайте власні ігри зі словами. Деякі діти запам'ятовують правила ігор і можуть розповісти про це вдома самі («Розумний папуга», «Що пропало?» Тощо);

•        Вимовляйте кожне слово з певною інтонацією, ілюструючи його значення, а також підключіть міміку і жести.

Як навчати дітей за допомогою мультфільмів

Подивіться мультфільми разом з дитиною, не перекладаючи їх на рідну мову. Дитина повинна сама здогадатися, про що йде мова. Попросіть дитину розповісти, що вона зрозуміла з мультика (українською). Якщо якісь уривки дитині зовсім не зрозумілі, перекладіть їй їх, щоб у неї не зник інтерес. Переглядайте мультики до тих пір, поки фрази героїв не стануть звичними для вуха дитини (буде потрібно декілька днів).

Як правило, дитині подобаються і запам'ятовуються якісь певні слова і вирази - починайте заняття з них. Нехай дитина вживає їх будинку, в повсякденній мові. Поступово познайомте дитину з іншими словами і виразами з мультика (не беріть відразу багато слів - дитині буде важко їх запам'ятати). Поясніть йому, де і як їх можна вживати, наведіть приклади (простіше). Пограйте з новими словами. Ігри вибирайте в залежності від віку та рівня знань дитини. Наприклад, ви називаєте слово на англійській, нехай дитина знайде його серед своїх іграшок, якщо це дія - хай зобразить її.

Переглядаючи мультики, хай дитина повторює за героями фрази англійською. Коли Ви побачите, що дитина засвоїла матеріал, відключіть звук мультфільму і нехай дитина спробує сама озвучити його. Не вимагайте, щоб вона повністю відтворила текст. Не забувайте, що це всього лише дитина. Зовсім маленькі діти вставлять пару найбільш вподобаних їм фраз.

Як зробити навчання моєї дитини англійській мові успішним?

• цікавтеся тим, що нового дізналася дитина на уроці англійської мови - це необхідно для підтримки інтересу до вивчення мови;

• допомагайте дітям готуватися до уроку: підбирати картинки, іграшки, фотографії, малювати на задану тему;

• звертайте увагу на особливості засвоєння дитиною нової мови;

• звертайте увагу на особливості пам'яті і мислення дитини;

• контролюйте дитину і допомагайте їй при виконанні письмових та усних домашніх завдань (але не виконуйте за дитину!);

• стежте за станом зошитів та словників;

• допомагайте дитині робити картки з новими словами, розвішуючи їх у кімнаті в різних місцях (для кращого запам'ятовування);

• заведіть додатковий зошит, де дитина зможе прописувати букви і нові слова для того, щоб навчитися їх правильно писати;

• на ніч повторюйте слова, вирази, фрази, вірші, правила з англійської мови, так як, на думку психологів, іноземна мова краще засвоюється перед сном;

• придбайте настільні ігри, комп'ютерні диски з англійською мовою;

• розробіть систему заохочень.

Чи існують принципи навчання дітей англійській мові? 

Є три принципи, дотримання яких допоможе батькам досягти хороших результатів при вивченні англійської з дитиною:

1. Послідовність

Не поспішайте навчати дитину премудростям граматики та орфографії, якщо у вас є хоч найменші сумніви в тому, що вона до цього готова. Якщо ви не використовуєте ніякі навчальні посібники і складаєте програму самі, варто звернути особливу увагу на те, щоб давати матеріал послідовно. Хоча практика показує, що все ж таки краще користуватися хорошими підручниками - план, складений професійним філологом, буде ефективнішим.

2. Природність

Багато батьків упевнені, що не потрібно починати заняття з дитиною до п'яти років, слід почекати, поки вона піде до школи, інакше ці уроки «забирають у дитини дитинство». Насправді, якщо заняття будуть організовані правильно, вони будуть проходити природно - і дитина не буде відчувати жодного навчального навантаження.

3. Наполегливість

Можливо, не все піде так гладко, як вам хотілося б. Якщо якась методика не подобається вашому малюкові, відкладіть на якийсь час заняття, а потім спробуйте зацікавити його мовою іншим способом.

Як розвивати пам’ять дитини англійською?

Психологами та педагогами розроблено багато прийомів, ігор та способів розвитку пам’яті дитини. І мами обирають серед них ті, які їм до вподоби та підходять їхнім діткам. Але давайте підемо далі й спробуємо розвивати пам'ять дитини та одночасно вивчати англійську (або будь-яку іншу іноземну) мову.

Такі заняття варто проводити з дитиною не лише з метою вивчення англійської мови, а в контексті загального розвитку дитини і розкриття її здібностей. Вивчаючи іноземні мови, ми покращуємо нашу пам'ять, а діти вивчають мову, граючи. 

Нижченаведені ігри можуть стати у нагоді батькам, щоб позайматись іноземною з дітьми на канікулах, або використати їх, щоб зайняти дитину в дорозі (у поїзді, автомобілі, літаку) чи на пляжі.

Отже, вчимо слова і розвиваймо пам'ять англійською мовою!

1. «Вгадайки»

Розкладають картки з вивченими словами. Дитина вибирає картку й не показує вам. Ви вгадуєте, яке слово вона загадала. Вгадуйте не відразу,  помиліться кілька разів, щоб дитині було цікаво. Малюк, таким чином, може ще раз прослухати вивчені слова або вимовити їх. Якщо малюк ще не знайомий з англійськими «Yes» та «No» саме в цій грі можна їх вперше ввести. Якщо малюк вгадав, говорите «Yes», якщо неправильно – «No». Потім ви міняєтесь ролями, і тепер дитина має вгадати загадане вами слово.

2. «Хованки» або «What is missing?»

Розкладіть картки зі словами за якоюсь темою й дитина називає їх. Потім скажіть:: «Close your eyes, no peeping» («Закрийте очі, не підглядайте»). Прибирайте спочатку одну, потім 2-4 картки. Потім питайте: «What is missing?» («Що зникло?»). Потім можна помінятися ролями. Можна також запропонувати відновити ланцюжок. Тобто повернути картку на попереднє місце.

Гра підходить навіть для 3-річних діток. Для таких дітей використовуйте не картки, а іграшки й кількість іграшок зменшіть до 3-5.

3. «Називалки» або «Name it»

У цій грі добре повторити відразу кілька тем для  кількох дітей. Ви змішуєте тематичні картки між собою, потім показуєте по одній - дитина називає. Якщо назвала правильно, то картку забирає собі. Виграє той, хто набере велику кількість карток.

4. Лото

Якщо у вас є, наприклад,  готове лото із зображенням тваринок, то просто грайте в нього англійською. Наприклад, називайте тварин англійською мовою.

Також можна самому виготовити незвичайне лото з картону. Потрібно розграфити картки під слова. У клітках написати слова. Ви кажете слово українською, а дитина називає англійською – якщо правильно, то закриває відповідне поле фішкою.

Якщо в грі беруть участь кілька дітей, то перемагає той, хто закриє всі клітки картки першим.

5. «Запам’ятайка»

Ця гра дуже добре тренує пам'ять і увагу. Для однієї дитини - мама викладає кілька карток у певній послідовності. Дитина або мама називає їх. Якщо називає мама, то дитина повторює. Бажано повторити кілька разів. Потім дитина дивиться ще деякий час на картки, а потім відвертається. Потім ви перевертаєте картки зображенням вниз.

Завдання дитини - відновити ланцюжок тварин як вони лежали спочатку. Починати з дитиною 3 років (2-3 картки), з дитиною 4 років (3-4). Звичайно, кількість карток і рівень складності завдань сильно залежить від індивідуальних особливостей дитини.

6. «Ланцюжки»

Варіант попередньої гри для кількох дітей віком від 5 років.

Перший гравець називає слово, наприклад, тварину, другий повторює його і додає своє слово. Третій повинен повторити перші два і додає своє і т.д. Дорослий стежить, щоб назви тварин повторювалися в тому порядку, як вони звучать. Цю гру можна грати й з підготовленими картками.

Хто помилиться, тобто не зможе відновити весь ланцюжок, вибуває з гри. Переможцем стає той, хто зможе вимовити найдовший ланцюжок з назв тварин (карток).

7. «Remember» («Згадай»)

Діти сідають спиною один до одного. Чи пам'ятають вони, якого кольору одяг у сусіда? Або що одягнув сьогодні сусід ? Граючи у цю гру, ви повторюєте з дітьми і кольори,  і назви предметів одягу англійською мовою. Гра також розвиває увагу та вчить звертати увагу на оточуючих.

8. «Recall the picture» («Опиши картинку»)

Покажіть дитині нову картинку - хай дивиться на неї 15-30 секунд. Потім закрийте картинку. Попросіть назвати якомога більше слів із цієї картинки. Якщо грає кілька дітей, виграє той хто назве найбільшу кількість слів.

9. «What comes before?» («Що було перед цим?»)

Ви називаєте число. Діти або дитина намагається назвати число, яке передує названому числу. Дитина, яка відповіла правильно, називає наступне число. Ця гра підходить для будь-якої теми пов'язаної з календарною послідовністю: дні тижня, місяці, час.

   Учитель у своїх спостереженнях чималу увагу звертає на мовні ситуації, які можуть стати у пригоді кожному, хто вивчає іноземну мову, навіть самотужки. Будь – хто, бажаючи якомога швидше відчути реальні зрушення у вивченні мови, повинен обмежити обсяг лексики, визначивши основний напрямок своїх професійних чи особистих інтересів.

       За відсутністю іномовного оточення навчитися розмовляти іноземною мовою, не спираючись на знання граматики, просто неможливо. Тому треба кожному поставити за мету тверде знання граматики. Інакше такий « знавець » мови буде постійно спотикатися на кожному кроці, допускаючи численні помилки, які будуть призводити до спотворення змісту мови.

     Той, хто вивчає іноземну мову, мусить використовувати будь – яку нагоду живого спілкування з носієм мови, яка вивчається. Але для цього слід ретельно готуватися, а саме :

     -  заучувати слова не тільки окремо, але і в складі речень, взятих із підручників та інших джерел. Це дозволить оволодіти конструкціями, які спрацюють при усному чи письмовому викладі думок іноземною мовою;

     -  систематично працювати над прямим і зворотним перекладами текстів і речень із підручників та розмовників;

      - частіше прослуховувати передачі та записи іноземною мовою;

      - практикувати різноманітні види навчальної роботи : письмо, читання, прослуховування, мовлення, переклад. Різноманітність знижує втому, підвищує інтерес до мови.

        Підсумовуючи свої роздуми, треба наголосити на необхідності систематизації знань і навичок, постійного повторення, яке виявляє слабо засвоєні елементи мови. особливо це стосується лексико- граматичної  системи.

ПОРАДИ БАТЬКАМ 

ЩОДО ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

В нашому новому підручнику англійської лише одні малюнки. Мені важко зрозуміти, про що йдеться.

Наявність малюнків, або ілюстрованих розповідей, допомагає молодшим школярам зорієнтуватися у навчальних ситуаціях. Під час уроку вони слухають розповідь, слідкують за перебігом подій  завдяки малюнкам, повторюють слова і фрази. Така методика називається комунікативною, бо вона сприяє створенню англомовного середовища, а також налаштовує учнів на реальне спілкування, на рівні розмовних фраз ( а не тільки слів).

Чому в підручнику немає правил для читання?  Чи зможуть діти навчитися читати?

Існує багато теорій про те, як людина вчиться читати іноземною чи рідною мовою. У сучасних підручниках з англійської мови для початкової школи  діти чують нові слова, співвідносять їх з предметом чи дією, бачать їх написання, можуть їх знайти  і впізнати в новому контексті. Вчитель на уроці використовує карточки, на яких з одного боку зображені предмети, а з іншої представлене їх написання. Таким чином відбувається накопичення словникового запасу, який згодом дозволить учневі зробити висновок про правила читання. Важливо, щоб дитина вчилася самостійно виявляти деякі закономірності при читанні. Більш детальніше ці закономірності починають вивчатися у другому класі.

Чому в підручнику не пояснюються граматичні правила? Чи будуть діти знати мову без таких пояснень?

Відомо, що коли дитина починає розмовляти рідною мовою, то вона нічого не знає про граматичні правила. Діти засвоюють граматику не через правила, а через зразки мови, які вони постійно чують і бачать, а потім імітують і відтворюють. Сучасне вивчення іноземної мови також базується на усному випередженні, в умовах спеціально створеного мовного середовища, наближеного до природного. Ділити це цілісне середовище на складові, розрізняти і аналізувати граматичні правила учень початкової школи ще не готовий.  Граматика як своєрідне зведення правил, потребує абстрактного мислення, яке тільки починає формуватися у дітей молодшого шкільного віку. Навчання граматиці з поясненням правил починається у середній школі, коли у дитини з’явиться потреба і здібність до узагальнення та аналізу.

Чи повинна дитина перекладати те, що вона прочитала чи почула?

Будь ласка, не примушуйте Вашу дитину перекладати кожне слово! Якщо Ви хочете переконатися , що вона розуміє текст чи речення, то попросіть її передати загальний зміст, показати малюнок в підручнику, намалювати дійових осіб діалогу, розповісти, що про них відомо. Переклад речень з рідної мови на іноземну і навпаки

не є метою початкового етапу навчання в сучасній системі викладання. Завдання полягає в тому, щоб дитина навчилась безпосередньо, без допомоги перекладу, реагувати іноземною мовою в запропонованих ситуаціях. Час перекладу прийде пізніше, коли у дитини сформується загальна цілісна картина іншої мови, сформується впевненість  у своїх силах і пропаде страх зробити помилку.

Чи потрібно читати вголос тексти підручника?

Читання вголос  тексту на іноземній мові є складним вмінням, яке розвивається у дітей молодшого шкільного віку поступово, протягом декількох років. На першому році навчання передбачається, що діти вчаться читати вголос короткі діалоги, тексти пісень, віршів і римівок слідом за вчителем чи аудіозаписом, що звучить. Потім ці тексти вивчаються і відтворюються дітьми в класі. Щоб допомогти дитині безпомилково відтворювати тексти, прослідкуйте, щоб вона вчила їх із звуковим супроводом, тобто одночасно слухала і промовляла.

Діти на уроках тільки грають. Коли ж вони будуть вчитися?

Гра для дитини – це її стихія, спосіб існування світу, а у нашому випадку – спосіб вивчення іноземної мови. Саме в ігровій формі, непомітно для дітей, ми поступово привчаємо їх вчитися. За кожною грою  на уроці іноземної мови приховане навчальне завдання. Ігрові завдання спрямовують увагу дітей, розвивають їх мовні навички, привчають дотримуватися правил, вчать будувати взаємини з однолітками і краще пізнавати себе – і це все через іноземну мову. Крім ігор, в курс входять також перевірочні завдання в формі тестів. Їх Ви не знайдете в підручнику. Вони знаходяться у вчителя і проводяться регулярно в класі для визначення досягнень школярів. Якщо у Вас виникне бажання, Ви можете більш детально розпитати вчителя про форми і характер цих завдань, поцікавитися успіхами і проблемами своєї дитини.

Навіщо дітям витинати, клеїти і малювати на уроках англійської? Який в тому сенс?

Принцип розвиваючого навчання, що покладений в основу сучасних підручників англійської мови, припускає розвиток розумових здібностей дитини різними природними для цього віку шляхами. Пригадаємо, що моторика дрібних м`язів рук безпосередньо зв`язана з діяльністю мозку. Так, дитина краще запам`ятовує  слова і вирази, коли розфарбовує малюнки, витинає фігури, підписує свої малюнки і т.п. Таким чином, в процесі вивчення мови бере участь весь організм і нова мова «закріплюється». В цьому і є сенс «немовної» діяльності дітей на уроці англійської мови.

Чи потрібно дитині знати всі слова і вирази, які містить   підручник?

Зовсім не обов’язково. Вибраний вчителем підручник англійської мови побудований з урахуванням індивідуальних особливостей дітей, їх мислення, уяви, пам`яті, темпу обробки отриманої інформації. Різні діти починають розмовляти в різний час. Те ж саме відбувається й при засвоєнні іноземної мови. Будьте готові до того, що Ваша дитина йде своїм шляхом, не порівнюйте її з іншими дітьми, наберіться терпіння, дайте час на засвоєння. Що стосується ключових слів та виразів, будьте впевнені – автори підручника передбачили їх багаторазову повторюваність протягом всього курсу. При постійній роботі в класі і вдома дитина засвоїть, навіть, найскладніші слова.

Як допомогти дитині у виконанні домашнього завдання?

На початковому  етапі навчання обсяг домашнього завдання досить обмежений. Скоріше , це ще одна можливість згадати, що вивчалося у класі, а також самостійно спробувати виконати завдання подібні тим, з якими учні вже ознайомились на уроці. Для батьків важливо не контролювати весь процес, не пояснювати матеріал і не виправляти помилки, бо це є завданням вчителя. Прослідкуйте за тим, щоб завдання було виконано , чітко і охайно написано (якщо це є умовою). Якщо завданням є робота з використанням ножиць або клею, допоможіть організувати робоче місце.

Як вивчати слова з дитиною?

Ось декілька порад, якими Ви можете скористатися:

• попросіть дитину навчити слів когось із членів Вашої родини;
• разом з дитиною зробіть скарбничку слів – «чарівну скарбничку», в яку складайте картки з новими словами;
• розвішуйте картинки з новими словами , малюнки з надписами на англійській мові на стінах в дитячій кімнаті;
• запитайте у вчителя чи вигадайте власні ігри із словами як у дитинстві (наприклад, хто більше назве слів – українських і англійських, які починаються з  «а»);

Як навчити мою дитину гарно і правильно вимовляти слова?

Слухаючи під час уроку мову вчителя чи запис діалогів , пісень та римівок   і відтворюючи їх, дитина поступово опановує правильну англійську вимову. З перших уроків майже всі діти із задоволенням і дуже успішно імітують дикторів і при цьому досягають чудових результатів, часом демонструючи дуже гарну вимову. Слід пам’ятати , що чим більше дитина буде слухати і повторювати правильні зразки вимови слів і виразів, тим швидше і успішніше вона їх засвоїть. Ваша допомога полягатиме в тому, щоб забезпечити постйне прослуховування записів вдома чи під час підготовки дитини до занять.

Чи є спеціальні комп’ютерні програми для молодших школярів?

Останнім часом  з’явилося дуже багато інтерактивних програм для молодших школярів. Ці програми допомагають як вивчати, так і повторювати пройдений матеріал. Інтерактивними ці програми є завдяки безпосередній участі учня у процесі вивчення і перевірки. На таких дисках є відео,вправи,ігри,тести і багато іншого.            

Як допомогти дитині, якщо вона пропустила урок?

Знайдіть у підручнику або робочому зошиті матеріал пропущеного уроку. Роздивіться малюнки, поговоріть з дитиною про персонажі,а потім слідкуючи за підручником, прослухайте декілька разів діалоги,пісні чи римівки,які звучали в класі. Це додасть впевненості і збереже цікавість дитини до подальших занять. Загалом,підручник побудований таким чином,що весь матеріал повторюється на наступних уроках і дитина може легко надолужити пропущений матеріал. Не має потреби турбуватися.

Мені здається, що дитина не засвоює матеріал. Що робити?      

 Не будьте дуже вимогливі, це лише початок! Якщо дитина із задоволенням відвідує уроки, охоче розповідає про те, чим займається в класі – це означає, що справи йдуть добре! Давайте пам’ятати, що наша головна мета на початку навчання – розвивати і підтримувати інтерес до мови. Доведено, що саме цікавість до мови є рушійною силою навчання. Про це нагадує і широко відомий вираз: “Мові  навчити не можна, їй можна тільки навчитися”.     

  Як покращити пам'ять у дітей

https://otozh.com.ua/2019/10/12/yak-pokrashhiti-pamyat-u-ditej-10-prostix-sposobiv-polipshiti-pamyat-ditini/?fbclid=IwAR0P6pPOVkhLmEV3YUfyBR6EeKyLWT35tcrKvfCICvK1w-nIiECFYJEryk8 

Мотивація

Вивчення англійської мови - це важкий і тривалий процес, що вимагає терпіння, значної концентрації та твердої впевненості в успішності його завершення. Для того щоб домогтися серйозних результатів у навчанні, будь-яка людина має потребу в мотивації, адже без неї первісний ентузіазм проходить дуже швидко і процес вивчення мови перетворюється на рутину.Тому, перш ніж приступити до освоєння мови, необхідно чітко уявляти, для чого це потрібно та які можливості можуть відкритися. Знання мови сприяє розвитку розумового потенціалу, розширенню світогляду, професійному зростанню, повазі й визнанню серед друзів і колег. До найбільш же сильних мотивуючих факторів, які спонукають людину приступити до вивчення англійської мови, можна віднести:

1. Успішне просування по кар'єрних сходах. Адже працівник, який володіє іноземною мовою, цінується набагато вище. Відповідно, шанси отримати більш високу посаду значно зростають. До того ж є можливість улаштуватись на роботу в іноземну компанію або сміливо вирушати працювати за кордон.Володіння англійською дозволяє вести листування та переговори з іноземними партнерами, писати наукові праці, статті та публікуватися у закордонних виданнях, що також істотно підвищує кар'єрні перспективи.

2. Можливість навчатися за кордоном. Знаючи мову, можна спробувати свої сили і вступити до іноземного університету або ж пройти стажування за своєю спеціальністю за кордоном.

3. Необмежений доступ до інформації. Англійська мова - це міжнародний засіб спілкування, тому що саме нею проходить більшість міжнаціональних конференцій, форумів, семінарів, видається величезна кількість технічної та наукової літератури. За даними «Вікіпедії», більше 50 % усієї інформації, розміщеної в Інтернеті, опубліковано саме англійською, що відкриває величезні можливості з вивчення будь цікавить тематики.

4. Задоволення власних амбіцій і прагнення до саморозвитку. Успішне освоєння англійської мови - це відмінна можливість продемонструвати наполегливість у досягненні поставленої мети, а також власні інтелектуальні здібності. Вивчення будь-якої мови є й чудовою тренуванням пам'яті, що в подальшому дозволяє легше засвоювати будь-який матеріал.

5. Відсутність мовного бар'єра під час подорожей, адже англійську в якості рідної використовують понад 400 млн осіб, ще близько 1 млрд вільно нею розмовляють. Англійська мова використовується в усіх готелях світу, аеропортах, на вокзалах, у великих музеях, тому її знання автоматично вирішує численні проблеми, з якими може зіткнутись турист під час подорожі. Знання англійської призводить до стирання культурних і національних кордонів, бо людина починає відчувати себе громадянином світу й може легко вступати в контакт із представниками інших народів.

6. Наявність родичів або друзів за кордоном є чудовою мотивацією для вивчення англійської, адже це дозволяє не втрачати родинні та дружні зв'язки, а також не відчувати проблем у спілкуванні з новим членом сім'ї. Крім того, наявність у сім'ї іноземця, яки володіє англійською, сприяє вивченню культури та традицій його країни, а зробити це без знання мови практично неможливо.

7. Можливість насолоджуватися творами мистецтва в оригіналі (книги, пісні, фільми, вистави тощо), адже відомо, що при перекладі з іноземної мови перекладач інтерпретує твір по-своєму. А перегляд фільмів англійською дозволяє не тільки оцінити видовищність картини та її сюжет, а й отримати задоволення від гри акторів, яка повністю втрачається при дубляжі.

8. Допомога своїм дітям при вивченні англійської мови. Знання мови та її постійне вживання в домашніх умовах значно полегшує процес її вивчення дітьми, оскільки навчання буде проходити у природних умовах і без будь-якого примусу. У перспективі ж удасться заощадити значні фінансові кошти, які в подальшому довелось б витратити на репетиторів чи курси вивчення англійської.Однією з найбільш сильних мотивацій для продовження вивчення мови є отримання першого результату. Адже ніщо так відмінно не мотивує, як наявність позитивного результату при виконанні якої-небудь справи. Поступово прогрес буде ставати все помітнішим, а подальше навчання буде проходити тільки в задоволення. Адже з кожним новим заняттям процес засвоєння матеріалу здійснюється швидше, а значить, і вивчення мови буде просуватись набагато ефективніше.І головне, пам'ятати, що мотивація - це потужний психологічний інструмент, бо саме вона допомагає не припиняти рух уперед, а наполегливо просуватись до своєї мети й долати всі труднощі у вивченні англійської мови.   ПАМ‘ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

• Тільки разом зі школою можна досягти бажаних результатів у навчанні та вихованні дітей. Учитель—ваш перший союзник та друг вашої родини. Радьтесь із ним, підтримуйте його авторитет. Зауваження щодо роботи вчителя висловлюйте у школі, на зборах. Не можна цього робити у присутності дітей.
• Щоденно цікавтесь навчальними успіхами дитини. Радійте успіхам, не роздратовуйтесь через кожну невдачу, якої зазнали ваш син або донька.
• Регулярно контролюйте виконання домашніх завдань та надавайте, якщо зможете, допомогу в їх виконанні. Допомога та контроль не повинні бути муштрою, нудним моралізуванням, яке знесилює дитину. Головне—збуджувати інтерес до навчання.
• Перевіряючи домашні завдання, націлюйте дитину на те, щоб вона вміла доводити правильність виконаного завдання, наводити свої приклади.
• Намагайтеся вислуховувати розповіді дитини (про себе, товаришів, школу) до кінця.

ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ВДОМА

• Повторюйте разом із дитиною вивчені на уроці слова та вирази у вигляді гри. Нехай дитина буде вашим учителем (якщо ви недостатньо володієте англійською або взагалі не володієте нею). Грайте у ті ігри, які були на уроці.
• Якщо у дитини труднощі у вимові, проконсультуйтесь у вчителя. Якщо дитина погано запам‘ятовує слова та правила, учитель підкаже вам прийоми запам‘ятовування інформації.
• Якщо є можливість, купуйте дитині книжки для позакласного читання. Вибір книжки вам підкаже педагог. При цьому контролюйте процес читання та розуміння прочитаного.
• Виготовляйте предметні малюнки та інші наочні посібники разом із дитиною, водночас запам‘ятовуючи нові слова.
• Розповідайте дитині, наскільки важливим є вивчення англійської мови людині майже будь-якої професії.
• Якщо дитина не засвоїла навчальний матеріал через хворобу або через іншу поважну причину, одразу зверніться до вчителя. Він розповість вам, як організувати допомогу дитині вдома.

Як допомогти дитині підготуватися до ЗНО

Випускні іспити — один з найважливіших етапів у житті людини, який значною мірою визначає подальший шлях. Сучасним старшокласникам доводиться складати підсумкову атестацію у формі Зовнішнього незалежного оцінювання. Таку форму іспитів можна й досі вважати нововведенням, адже для людей старшого віку та й тих, хто закінчував школу не так і давно, це щось нове і незнайоме.

ЗНО — це відразу два екзамени — випускний і вступний.

А отже значення його — удвічі більше, відповідно й тривоги також більше. У цей період старшокласники, незважаючи на відчуття дорослості, як ніколи потребують підтримки з боку батьків.

Звісно, підготовка до ЗНО викликає чимало запитань, адже ніхто з батьків нинішніх старшокласників не має досвіду складання тестів. Щоб розібратися самому й допомогти дитині, варто насамперед зрозуміти специфіку Зовнішнього незалежного оцінювання. Фахівці радять старшокласникам складати якомога більше предметів, що підвищує шанси вступити до вищого навчального закладу за рахунок вибору факультету. Завдання батьків — допомогти дитині сформувати оптимальний набір предметів з урахуванням її реальних можливостей і подальших життєвих перспектив.

Сам процес складання ЗНО може викликати специфічні труднощі в окремих категорій випускників. Наприклад, астенічним, ослабленим підліткам складно підтримувати високий рівень працездатності протягом всього екзамену. А в тривожних дітей викликає напругу сам факт обмеження в часі. Також не всі діти можуть сприймати інформацію візуально, що підвищує для них рівень складності. Батькам варто враховувати індивідуальні особливості своєї дитини й заздалегідь продумати стратегію підтримки. Можна звернутися за допомогою до фахівців.

Відмінність ЗНО від традиційного екзамену полягає в тому, що тестування потребує знання всього навчального матеріалу. Така ситуація часто викликає в підлітків хвилювання, оскільки їм здається, що обсяг матеріалу надто великий, і вони не встигнуть все вивчити до тестування. Щоб завдання стало реальнішим, потрібно допомогти випускникові розподілити матеріал, визначити щоденне навантаження. Складання плану допомагає справитися з тривогою: з’являється відчуття того, що повторити чи вивчити необхідний матеріал реально, часу для цього достатньо. Часто діти не можуть зробити цього самостійно, тож допомога батьків тут буде як ніколи доречною.

Головне для успішної здачі ЗНО — це розробка індивідуальної стратегії роботи при підготовці й під час екзамену. А для цього дуже важливо, щоб дитина усвідомила, які в неї слабкі й сильні сторони, зрозуміла свій стиль навчальної діяльності, зуміла максимально використовувати ресурси власної пам’яті, особливості мислення й працездатності. Не менш важливо також мати впевненість у власних силах та сформувати установку на успіх. Більшість із цих якостей закладаються і формуються в сім’ї, причому з раннього дитинства. Тож, як бачимо, роль батьків у підготовці старшокласників до ЗНО включає в себе не тільки конкретні дії по підтримці дитини в період екзаменів, а й створення умов для розвитку здорової, успішної, психологічно зрілої особистості.

10 заповідей для батьків

1. Не чекай, що твоє дитя буде таким, як ти або таким, як ти хочеш. Допоможи йому стати не тобою, а собою.

2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для нього зробив. Ти дав йому життя, як він може віддячити тобі? Він дасть життя іншому, той – третьому, і це необоротний закон вдячності.

3. Не зганяй на дитяті свої образи, щоб в старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й пожнеш.

4. Не відносься до його проблем звисока. Життя дане кожному під силу і, будь упевнений, йому воно важке не менше, ніж тобі, а може бути і більше, оскільки у нього немає досвіду.

5. Не принижуй!

6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини – це його зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них – ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.

7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для свого дитяти. Муч, якщо можеш – але не робиш. Пам’ятай, для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.

8. Дитя – це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не лише плід плоті та крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в нім творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, в яких зростатиме не “наш”, “свій” малюк, але душа, дана на зберігання.

9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужому малюку те, чого не хотів би, щоб робили твоєму.

10. Люби свою дитину будь-якою – неталановитою, неуспішною, дорослою. Спілкуючись з нею – радій, бо дитя – це свято, яке поки що з тобою.

Батькам дитини-підлітка

Вам важко з підлітком? Повірте, підлітку важче, ніж вам.

Ви помічаєте, що він погано навчається, має незадовільну поведінку, грубить, стає замкнутим, не може порозумітись із друзями, втрачає довіру до вас, стає нервовим, у нього погіршується стан здоров’я, отже ваша дитина вступила в підлітковий вік. Тому вам потрібно:

• Любити дитину не за те, що вона розумна чи красива, а за те, що вона ваша рідна.
• Зрозуміти, що конфлікти з ровесниками, бунт проти батьків, незадоволення всім і собою у тому числі, дитині не уникнути. Тому ваше завдання допомогти.
• Пам’ятати, що підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.
• Не слід залишати дитину без нагляду, тому що в цей час внутрішній світ дитини дуже нестабільний
• Не допускати недоліків та суперечностей в поведінці близьких і старших – вони сприймаються підлітком гостро і хворобливо.
• Не забувати – у батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а недиктаторів.

Випадки, коли батьки повинні втрутитись

• Погіршення успішності дитини.
• Різка зміна в поведінці – дитина гірше спить, не слідкує за собою, стає дратівливою або з неповагою відноситься до вас.
• В сина або доньки з’являється апатія, якої раніше ви не спостерігали. Дитина замикається в собі. Якщо вона перестала розповідати про свої справи, значить, боїться поділитися з вами. Поговоріть з батьками її друзів – можливо вони підкажуть, у чому справа.
• Дитина приходить додому, коли їй захочеться, та ігнорує ваші зауваження.
• В дитини з’являються нові друзі, які не відрізняються хорошою поведінкою і про яких вона вам нічого не розповідає. Можливо, це група підлітків, де діють свої закони та порядки. Якщо вони із вашої школи, негайно зверніться до педагогів. Разом ви знайдете спосіб “відібрати” у них свою дитину та повернути до нормального життя.
• Дитина бере без дозволу гроші або просить їх, не пояснюючи, навіщо вони їй потрібні.

Ви помітили тривожні симптоми в стані здоров’я дитини, характерні для тих, хто приймає наркотики – червоні очі, часті кровотечі з носа, погана координація рухів, часті зміни настрою, безпричинний сміх або плач. Зверніться з дитиною до шкільного психолога або лікаря. Діти, інколи, швидше довіряться сторонній людині, аніж батькам.

 ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ

Кожній матері й кожному батькові хочеть­ся, щоб їхня дитина була слухняною, фізично розвиненою, розумною і талановитою. Більшість батьків час від часу опановують сумніви, чи правильно вони поводяться з ди­тиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі мають труднощі у вихованні, інколи не впевнені, чи правильно впливають на своїх синів і до­ньок. Однією з проблем, яка найбільше непокоїть батьків, є відповідь на запитання: «Що треба зробити, аби дитина поводилася добре?». Насам­перед подавати дітям приклад хорошої поведінки. Поведінка батьків повинна стати прикладом для наслідування. Дорослим слід змінювати оточен­ня, а не дитину.

Ось декілька порад, які можуть бути корисними батькам невпевненої дитини:

1. Установлюйте стільки обмежень, скільки дитина здатна виконати. Як надмірна вимогли­вість, так і надмірне потурання роблять її не­впевненою у собі. Почуття провини, надмірна тривожність, невпевненість заважають їй виявляти самостійність та ініціативу.
2. Не бійтеся перехвалити дитину. Нехай вона вважатиме себе кращою, ніж є. Тоді вона й діятиме відповідно до «завищеної самооцінки», тобто кра­ще, а не гірше. Крім того, прагнення вдосконалю­вавсь у неї не зникне, хоча б тому, що еталоном умінь для юнацького віку є не діти, а дорослі.
3. Не ставте за приклад інших дітей. Перше, що вона візьме до уваги з такого порівняння, — це те, що ви любите їх, а не її. А якщо виникають ревнощі, то навчитися будь-чого неможливо.
4. Не поспішайте приписувати дитині такі риси, як упертість, егоїзм, лінощі. По-перше, ваші слова програмуватимуть свідомість дитини. По-друге, те, що вам здається примхами або впертістю, може виявитись лише своєрідністю юного, мислення.

Дуже часто конфлікти з дитиною виника­ють тоді, коли вона не чує батьківських прохань чи вказівок. Це може, бути спричинене пробле­мою стосунків у родині, Наприклад, коли спілку­вання зводиться до вимог і вказівок, тоді дитина протестує проти цього і виявляє впертість. Чи, навпаки, коли батьки потурають дитині, не привчають її до того, що в неї є якісь обов’язки.

Водночас важлива і форма, в якій вони про­сять підлітка щось зробити. При цьому варто враховувати таке:

1. Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, за­мість того, чого не бажаєте.

Наприклад: «Я хочу, щоб ти добре вчилась», а не: «Я не хочу, щоб ти отримувала двійки». «Я хочу, щоб ти була здорова», а не: «Я не хочу, щоб ти застудилась».

2. Не поєднуйте декількох прохань чи вка­зівок. Наприклад, замість «приготуй вечерю» скажіть: «Почисти картоплю, помий овочі тощо».

3.Точно кажіть дитині, що потрібно зробити. Наприклад, замість «будь відмінником» скажіть: «Уважно слухай викладача», «Виконуй домашні завдання» тощо.

4. Звертайтесь до дитини спокійно. Підлітки повинні навчитися реагувати на розважливий тон голосу, а не на крик чи благання.
5. Спілкуйтеся з дитиною, поважаючи її дум­ку. У розмові використовуйте такі слова, як будь ласка, прошу, дякую.
6. Ваші прохання і вказівки повинні бути чіт­кими та зрозумілими.
7. Використовуйте команди і накази тільки тоді, коли вони потрібні. Наприклад, в екстре­ній ситуації, коли хтось поранився, і необхідно терміново надати йому допомогу.
8. Дозволяйте та допомагайте підліткам робити власний вибір у різних життєвих ситуаціях. Не­хай вони самі вирішують, наприклад, що вдягати і що їсти. Це попередить прояви образи й покори. Дитина не дорікатиме, що ви її постійно контро­люєте і вирішуєте за неї.
9. Пояснюйте, чому просите чи вимагаєте. Пояснення краще додавати до прохання чи вка­зівок. Не варто їх давати між проханням і його виконанням, оскільки діти можуть намагатися залучити вас до дискусії, щоб не робити того, що ви просите.
10. Не забувайте похвалити і подякувати ди­тині за те, що вона робить.
11. Висувайте реальні вимоги. Враховуйте вік і ситуацію дитини, в якій вона перебуває, не ви­магайте неможливого.
12. Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням. У процесі дорослі­шання дитини покарання та заохочення стають усе менш результативними. Покарання не ма­ють ображати підлітка, а навпаки — повинні допомагати йому позбутися почуття провини. Переживши покарання, дитина може подума­ти, що вона позбулася тягаря провини і знову стала хорошою.
13. Обов’язково вказуйте на причину, яка впливає на ваші рішення. Прагніть до компро­місу.
14. Прислуховуйтесь до того, що говорить ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.
15. І головне — пам’ятайте, що любов є най­важливішою потребою всіх дітей і однією з осно­вних передумов позитивної поведінки.

НАСКІЛЬКИ ДОБРЕ ВИ ЗНАЄТЕ СВОЇХ ДІТЕЙ?

Анкета для батьків

1.Назвіть улюблений колір вашої дитини.

2.Назвіть улюблену страву вашої дитини.

3.Чим зазвичай ваша дитина займається у вільний час?

4.Чого ваша дитина найбільше боїться?

5.Яка мрія є у вашої дитини?

6.Які покарання ви застосовуєте стосовно дитини?

7.Чи зустрічається зараз ваша донька (син) з хлопцем (дівчиною)?

8.Який навчальний предмет дається вашій дитині найлегше?

9.З якого навчального предмета виникають труднощі?

10.На що найчастіше хворіє ваша дитина?

ПОРАДИ БАТЬКАМ, ДІТИ ЯКИХ СТОЯТЬ НА ПОРОЗІ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ

Юнацький вік — по-своєму прекрасний і важ­кий, тому намагайтеся бути більш уважними й чуйними у спілкуванні зі своїми дітьми.

У цей період юнаки та дівчата переживають чергову кризу розвитку, тому серйозно ставтесь до їхніх почуттів і переживань, адже вони не на­думані, а справжні.

Думка друзів для них важливіша за думку батьків, тому спробуйте бути для дітей не про­сто татом чи мамою, але ще й другом.

Це вік, коли діти особливо прискіпливі до своєї зовнішності, тому навчіться робити їм компліменти.

Незважаючи на незавершеність процесу фор­мування особистості, підлітки вже вважають себе повноправними дорослими людьми. Тому став­теся до них, як до дорослих, цікавтесь їхньою думкою, радьтеся з ними, при кожній нагоді підкреслюйте їхню значущість.

Юнаки, підлітки, не терплять авторитарно­го стилю керівництва. Будьте демократичними у своїй сім’ї.

Діти особливо інтенсивно беруть участь у су­спільному житті. Вони виконують безліч соці­альних ролей, на першому місці у них дружба і кохання, тому інтелектуальна активність зни­жується. Поставтеся до цього з розумінням.

Юнацький вік зазвичай супроводжується бурхливим почуттям закоханості, а точніше почуттям невзаємності, нерозділеного кохан­ня або навпаки, надто близькими стосунками, частими змінами об’єкта закоханості. Наслідок: переживання зради, ревнощі, образи, болісне розривання стосунків, депресії. Усі ці життєві перипетії не повинні проходити без батьківської уваги. Але не будьте надто нав’язливими, якщо зараз вам не хочуть про це розповідати, можливо, варто почекати, поки все налагодиться. Навіть якщо вам докладно не відома причина синових чи доньчиних сліз, усе одно скажіть, що ви під­тримуєте, хочете допомогти. Більшість батьків не вміють чи не хочуть розмовляти на інтимні теми зі своїми дітьми. Можливо тому, що по­чинати про це говорити з юнаками та юнками трохи запізно. Перша бесіда на таку тему мала відбутися ще в дошкільному віці, саме тоді, коли ваш малюк запитав: «А звідки беруться діти?». Звичайно, слід відповідати у зрозумілій формі, враховуючи особливості віку. А потім, з часом, плавно доповнювати й уточнювати вже підняте питання. Отож, з юними особис­тостями ви вже зможете легко говорити про сімейні цінності, подружню вірність, засоби контрацепції, венеричні захворювання, обго­ворити всі «за» і «проти» дошлюбних статевих стосунків.

Крім того, цей період характеризується ба­гатьма негативними чинниками. Найгірше, коли юна людина, не впоравшись зі своїми почуттями, неприємностями, не може знайти підтримки в оточення і накладає на себе руки. Інший, теж дуже складний випадок, — небажана вагітність ще не готової стати матір’ю дівчини, коли аборт є одним із не найкращих виходів із ситуації. По­ширеним наслідком конфлікту з батьками є втечі з дому. У поодиноких випадках — назавжди. А що чекає молодих людей на вулиці, де свої жорсткі закони, яких треба дотримуватися, щоб жити? Там усе дозволено і за все треба платити: алкоголь, наркотики, крадіжки, бійки, прости­туція. Тому ви як найближчі для дитини люди мусите бути завжди готові попередити, запобігти й допомогти!

У цьому періоді діти роблять важливий крок назустріч майбутньому. Від того, в якому напрям­ку він буде зроблений, багато в чому залежить їхня доля. Ідеться про вибір професій. Не про­сто — куди піти вчитися, а ким бути в житті: зупинитися на досягнутому чи продовжити на­вчання у виші, працювати за вузькою спеціалі­зацією чи розширити сферу діяльності. Тут ваше завдання — не нав’язувати свої думки, а про­говорити кілька варіантів і підтримати рішення, яке оберуть діти.

Щоб зменшити негативні переживання і болісний процес дорослішання, варто залучати підлітків до:

• громадської праці (прищеплювати їм ба­жання бути корисними для інших);
• творчості (мистецтво, література, спорт ма­ють також і психотерапевтичний ефект);
• волонтерської діяльності;
• участі в молодіжних організаціях.

І пам’ятайте: поганих дітей не буває! Можуть бути невдалі обставини, погані рішення, погані вчинки, погані слова, але діти поганими не бувають! Вони так само ваші, як і 16 — 18 років тому, і люблять вас так само, як і тоді, просто виражають це по-іншому.

Основний психологічний здобуток юності — відкриття для себе власного внут­рішнього світу.

Процес відкриття власного «Я» складний і внутрішньо суперечливий. Несподівано виявляється, що «внутрішнє Я» не збігається із «зовнішньою» поведінкою внаслідок чого актуальною стає проблема самоконтролю. Невизначеність, недостатня диференційо­ваність, розмитість «Я» в цьому віці зумовлю­ють почуття стурбованості та внутрішньої порожнечі, яку слід чимось наповнити, що породжує посилення потреби у спілкуванні та одночасне зростання його вибірковості, посилення потреби у відокремлені від інших.

У цей час триває процес переорієнтації  спілкування з дорослих на ровесників.

Одна з центральних проблем підліткового віку — перебудова стосунків з дорослими та зміна значущих осіб — зберігає своє значен­ня і в період ранньої юності,

Старшокласники прагнуть звільнитися від контролю та опіки з боку батьків і вчителів, а також від встановлених ними норм і порядків. У цьому процесі прийнято розрізняти дома­гання самостійності у сфері поведінки (по­треба і право самостійно вирішувати особисті проблеми), емоційної самостійності (потреба і право мати власні самостійно обрані уподо­бання) та нормативної самостійності (потреба і право на власні норми і цінності) (І. Кон).

Першою, і порівняно легко, досягається незалежність поведінки, зрозуміло, в певних рамках, передусім у сфері дозвілля. Юнаки та дівчата все більше проводять його поза домів­кою і школою, віддаючи перевагу одноліткам як партнерам у спільному дозвіллі.

Емоційна незалежність досягається з біль­шими труднощами. Якщо підлітковий період породжує проблеми, пов’язані з дисципліною, то рання юність дає найбільше емоційних кон­фліктів, особливо у взаєминах з батьками.

Відчуття самотності, переживання влас­ної непотрібності, зумовлені віковими су­перечностями, становлення особистості, викликають у молодих людей нестримне прагнення до об’єднання і спілкування з одно­літками, у товаристві яких вони сподіваються знайти такі гостро необхідні емоційну тепло­ту, розуміння, визнання власної значущості.

Стрімко зростає число груп і компаній, до яких входить старшокласник, зокрема число референтних груп, тобто тих, на які він орієн­тується, з якими співвідносить свої самооцін­ки і ціннісні орієнтації. Збільшується час на спілкування з ровесниками (до 3—4 годин в будні, 7—9 годин у вихідні та святкові дні).

Потреба самовиразитись, розкрити свої переживання домінує над інтересом до по­чуттів та переживань іншого, що зумовлює егоцентричність юнацького спілкування, є причиною напруженості взаємин та невдо­волення ними.

Посилюється потреба в індивідуальній ін­тимній дружбі, розширюється сфера дружніх стосунків, розвивається потреба в коханні, з’являється серйозні захоплення. Юнацькі мрії про кохання відображають насамперед потребу в емоційному теплі, душевній близь­кості, розумінні.

Сьогодні англійська мова – невід`ємна частина навчання вже з дитячого садочка. Проте навчити – це обов`язок не лише вчителів, а й батьків.  Пропонуємо кілька порад для батьків, як підтримати малюка на його шляху до знання.

1. Англійська – щодня. Не обов`язково обмежуватись кількома годинами щотижня для вивчення англійської. Звісно, перевантажувати дитину заняттями не варто. Нехай вивчення англійської стане грою, яку можна розпочати будь-де чи будь-коли. Прочитайте віршик англійською перед обідом, заспівайте пісеньку під час прогулянки парком чи зіграйте у «показуху» (або «крокодила») з використанням відомих іноземних слів. 

2. Нехай частина тих фільмів чи мультфільмів, які ви дивитесь з дитиною, будуть англомовними. Достатньо подивитися кілька простіших моментів англійською, тоді – українською. Так малюк навчиться сприймати мову на слух та зіставляти сказане візуальному супроводу.

3. Читаєте казку на ніч? Чому б не прочитати її англійською?

4. Пам’ятайте, що дитина повинна бачити та відчувати вашу підтримку. Вчіться разом із нею, проявляєте зацікавлення до того, що вона вже вивчила і які методики навчання їй подобаються, хваліть та заохочуйте маля. Це також допоможе збудувати чудові стосунки між батьками та дитиною.

5. Не критикуйте! Якщо дитина зробила помилку – це її право. Дайте їй зрозуміти, що так вимовляти те чи інше слово не правильно, і продемонструйте – як правильно. Але в жодному разі не робіть це з критикою. Так ви можете «відбити» у дитини будь-яке бажання навчатися. Це стосується й інших галузей як навчання, так і самого життя.  Для малюка навіть найменша, на ваш погляд, перемога – велике досягнення.

6. Заохочуйте! Дитина повинна розуміти, що вчити і використовувати англійську – весело. Гра, гра і ще раз гра – найкращий спосіб провести час корисно й цікаво.

7. Не «тисніть». Можливо, ваша дитина ще не готова вивчати мову. Не змушуйте її «зубрити» слова та правила. Спробуйте підібрати інші методики вивчення або відкласти навчання на деякий час.

8. Розмовляйте англійською. Встановіть у своєму домі звичку використовувати англійську у побутових справах. Ви можете, наприклад, покликати дитину, похвалити чи сказати, що любите, англійською. Короткі речення і помірна частота використання допоможе дитині краще сприймати мову на слух і покращить вимову.

9. Якщо дитині нудно – зупиніться. Зробіть паузу, а з часом запропонуйте дитині продовжити вивчення, розробіть нові способи навчання.

10. І ще одне правило – регулярність. З невеличкими перервами, зі зміною методик, але головне – регулярно вчити мову. Сьогодні проведіть повноцінне заняття, завтра – подивіться мультфільм, ще пізніше – заспівайте пісеньку чи прочитайте казку, потім знову поверніться до граматики. Це принесе свої результати.

Вірте у свою дитину та підтримуйте її – і все вдасться!